Доповідь присвячено чисельному аналізу стійкості розв'язку оберненої задачі оцінювання коефіцієнтів моделі. Показано, що результати, які раніше здавались успішним розв'язанням задачі, насправді є наслідком випадкового вибору початкового наближення, а не стійкості методу — обернена задача у теперішній постановці є погано обумовленою. На прикладі двох наборів експериментальних даних (52 та 46 точок) та двох наборів початкових наближень коефіцієнтів продемонстровано, що збіжність оптимізації суттєво залежить від початкових умов: в одному випадку алгоритм одразу сходиться до глобального мінімуму, в іншому — лише через послідовні перезапуски. Наведено порівняльні графіки та таблиці з коефіцієнтами й значеннями функціоналу похибки, а також результати спроб застосування інших алгоритмів оптимізації, жоден з яких не дає одразу задовільного наближення.
Покликання:
https://bbb.imath.kiev.ua/rooms/rac-2gs-3gk-zzl/join
Рада молодих вчених